Підприємці з Мурманська вирішили користуватися довірою народу до місцевих виробників і вибудувати навколо Столиці сходу кілька маленьких м'ясопереробних комбінатів, які повинні потіснити на ринку великих столичних гравців

Період гегемонії на ринку масивних російських м'ясокомбінатів, судячи з усього, підступає до кінця. Мало не всі гіганти російської м'ясної промисловості за підсумками минулого року зафіксували спад продажів ковбасних виробів на 10-20%. Це різко контрастує з показниками ряду маленьких виробників м'ясної гастрономії, які навіть у кризу змогли істотно збільшити свої реалізації.

Найвдаліший їх їх - «Околиця» - у минулому році показав зростання виробництва практично на 30%; з початку нинішнього року реалізації зросли ще на 40%. Основна причина такої динаміки - зміна прихильностей регіональних споживачів, які стали віддавати перевагу локальним виробникам. У «Окраине» вирішили користуватися цією ситуацією і збудувати в радіусі 40 км від Столиці кілька новітніх м'ясопереробних комбінатів продуктивністю менше 30 тонн на день, які будуть закривати потреби більшості густонаселених районів столичного регіону. На всіх цих заводах менеджмент «Околиці» хоче ввести західну систему управління збереженням харчових товарів, яка дозволить відмінно конкурувати з галузевими гігантами.

Про те, як буде реалізована ця бізнес-стратегія, "Експертові" розповів керуючий директор «Околиці» Віталій Деледивка.

- Починали ми з того, що збудували в Мурманської області з нуля маленьке підприємство, закупили саме найкраще німецьке обладнання, яке в той час було на ринку, і стали робити ковбасу. І начебто все йшло чудово, реалізації рівномірно росли, але було відчуття, що чогось не вистачає. Чого ж конкретно, усвідомити не могли. Ніяких особливих пізнань у нас не було, все робили як вміли, що, природно, позначилося на смакових якостях ковбаси. Тоді й ми вирішили довіритися фахівцеві. Привезли з Україною людину, яка займалася ковбасним створенням. Він налагодив нам технологію, рецептуру. Розумієте, на Україну ставлення до м'яса постійно було особливе, майже всі речі там робляться по-іншому, не так, як у нас в країні. Загалом, привезли, спробували, зробили. І так вийшло, що вже через два місяці з моменту пуску виробництва наша продукція була розкуплена на місяць вперед. Було зрозуміло: ага, тут є якась фішка. Всі знають те, що ми відразу підняли ціни і стали продавати нашу ковбасу на 10-15 відсотків дорожче, ніж суперники. Але споживачів це не припинило, її все одно одномоментно змітали з прилавків. Уявіть собі один факт про те, що це так нас здивувало, що ми вирішили розширюватися далі і в кінцевому рахунку дійшли до того, що наш комбінат став продавати продукції більше, ніж провідне підприємство регіону - Мурманський м'ясопереробний завод. Звичайно ж, всі ми дуже добре знаємо те, що ми їх надзвичайно здорово посунули. Але в той же час стало ясно, що реалізуватися в регіоні у нас не вийде. По-1-х, не вистачало ринку збуту. Треба сказати те, що а по-2-х, це було вже не так цікаво.

- По суті в Москві вже жила частина наших засновників. Не для кого не секрет те, що і всі їхні знайомі завалювали нас проханнями привезти звичайної ковбаси. Ми її возили з Мурманська, тому що ніде в Москві такої продукції не було. Подекуди в 2002 році у нас виникло усвідомлення, що в столичному регіоні можна вибудувати нове підприємство, яке буде конкурувати не розмірами і масштабом виробництва, а конкретно якістю продукції, рецептурою. У 2003 році в Ногінському районі ми почали будівництво заводу, в літню пору 2006-го підприємство випустило партію продукції під брендом «Окраїна». На першому кроці обсяги виробництва були абсолютно маленькі. У день ми випускали близько однієї тонни продукції, а по-справжньому розкрутилися лише через двароку.

- У Москві будуватимуть підприємство недоцільно в принципі. Тут фінансово накладна земля, дорогий персонал, надзвичайно незручна логістика. Але основне - це абсолютно не вписується в нашу концепцію розвитку бізнесу. Ми хочуть збудувати кілька новітніх м'ясопереробних заводів, які будуть перебувати в радіусі 30-40 км від Столиці та закривати велика частина густонаселених районів Московської області. Необхідно підкреслити те, що нам дуже важливо, щоб плече доставки не перевищувала 100 км, тому що частина нашої продукції має маленький термін зберігання. Вона постійно зобов'язана чинити на прилавки найсвіжішої - людям це подобається. Люд у нас звик довіряти місцевим виробникам. Це такий регіональний патріотизм, якщо бажаєте. Мешканці Ногінська надзвичайно охоче купують нашу продукцію не надзвичайно охоче - скажімо, Подільського м'ясокомбінату. Просто вважається, що Подольськ далеченько і що там відбувається, незрозуміло. А нам, в свою чергу, досить важко продавати ковбасу де-небудь на півночі Підмосков'я, наприклад в Дмитрові, де нас не достатньо знають. Тому ми на даний момент придбали земельну ділянку в 5 гектарів, щоб вибудувати там новітній м'ясопереробний завод. І ще один майданчик буде у нас в Подільському. У вересні почнемо проектування, а в березні будівництво. Зверніть увагу на те, що думаю, до середини 2012 року роботу закінчимо.

- Чи не краще придбати вже працює комбінат? На даний момент більша частина м'ясопереробних заводів знаходяться на межі банкрутства і продаються практично за безцінь-

Віталій Деледивка впевнений, що термін окупності м'ясопереробного заводу не повинен перевищувати 5 років, бо в іншому випадку немає сенсу займатися цим ділом

- Коли ми стали вчити ринок, то прийшли до парадоксальної висновку: у Москві та Московській області немає ні 1-го сучасного м'ясопереробного компанії, побудованого з нуля. Велика частина комбінатів - це фабрики старенькій формації, що працюють вже по тридцять-сорок років. Їх перебудовували, модернізували, щось там міняли. Але сучасним вимогам, які в просунутих країнах пред'являються до м'ясопереробним виробництвам, вони, на мій погляд, не відповідають. Нам ці фабрики нецікаві. Ми спочатку прийняли рішення зводити комбінат в чистому полі, щоб у нас була можливість вибудувати все так, як того вимагають сучасні технології. Звернулися в «Агро-3». Це велика інжинірингова компанія, що займається організацією виробничих дій у м'ясній промисловості. І вони нам спроектували завод. Необхідно підкреслити те, що до речі, це був чи не 1-ий варіант в практиці компанії, коли інженери змогли на сто відсотків втілити всі свої плани. Не для кого не секрет те, що традиційно їм доводиться вчерківать нове обладнання у вже існуючу коробку, і це завдає шкоди виробничому процесу. Наприклад, необхідно змонтувати новітню холодильну систему, а вона просто не лізе в приміщення - заважає сітка колон. Тоді й починаються всякі хитрування. І дійсно, ми від цього всього урятовані.

Наш завод спочатку проектувався під виробничу потужність 30 тонн в день, ні 1-го зайвого кілограма тут виготовлено не буде.

- Оскільки це порушення технології. Я чудово знаю, що таке гнати вал, випускати 60-70 тонн продукції в день. Велика частина м'ясопереробних комбінатів конкретно цим на даний момент і займається. Але проблема в тому, що вони не розраховані на такий розмір випуску. У результаті ковбаса, яка повинна знаходитися в камері дозрівання 24 години, в кращому випадку дозріває чотири години. Те ж саме відбувається з копченням. Замість того щоб коптити ковбасу, майже всі стали застосовувати так званий водянистий дим. І як би цього ніхто не помічає: на вигляд ковбаса та ж сама, але от смак у неї повністю інший. У нас такі речі неможливі в принципі. На «Окраине» впроваджена система управління збереженням харчових товарів ХАССП (від англ. HACCP -Hazard Analysis and Critical Control Points. - «Експерт»), яка цього просто не допустить.

- Спочатку ХАССП була розроблена в США в рамках реалізації космічної програми НАСА і призначалася для контролю за створенням продуктів харчування для космонавтів. Її основний принцип - вистежувати і запобігати. Структура управління і технологічні ланцюжки в системі ХАССП шикуються так, що кожна дія кожного працівника вірно фіксується, що дозволяє уникнути порушень у виробничому процесі, а якщо вони все-таки відбулися, то усунути їх на ранній стадії. До речі, в США та Євросоюзі впровадження ХАССП вже здавна стало обов'язковим вимогою для всіх компаній харчової індустрії. Але у нас в країні таких виробництв, на жаль, поки одиниці.

- Напевно, тому, що у нас інший склад розуму. Як відмінно працює ХАССП в Росії?

- На «Окраине» ми ввели ХАССП півтора роки тому. І можу для вас оголосити, що, приміром, таке явище, як втрати від крадіжки, у нас відсутня. Робота службовців організована таким чином, що вони просто не можуть нічого вкрасти. Приходячи на завод, люди здають всі свої речі дівчині, а тому їх отримують лише після душовою. Можливо і те, що іншими словами винести м'ясо на для себе нереально. Не вийде і на машині - там постійно йдуть перевірки. Але ефект не тільки в цьому. Саме основне - ми досяг стабільного властивості продукції.

- Встановили всюди камери відеоспостереження, провели гігантську роботу з персоналом. Розумієте, це титанічна праця. Як би це було не дивно, але найскладніше було навчити людей дотримуватися правил, ходити через санпропускник. Чомусь або наші люди завжди намагаються перестрибнути через нього, пролізти, проповзти.

Регламентована і робота в цехах. У нас на даний момент вірно фіксується кожна дія всіх службовців. Дуже хочеться підкреслити те, що наприклад, ми одномоментно дізнаємося, якщо хтось пересипав сіль, оболонку не так вимочив або м'ясо не туди поставив. Відповідно до ХАССП, якщо м'ясо звалилося на підлогу, то його не можна підняти і покласти назад. Безсумнівно, варто згадати те, що ах так втовкмачити людині, яка багато років пропрацював в російській м'ясної індустрії, що так робити не можна? Він-то ж цього не усвідомлює. Він звик робити як бог на душу покладе і замислюється, що все нормально, мовляв, нічого жахливого, «поедять». Довелося створити систему покарань, штрафів. Я прямо сказав: «Хлопці, або ви будете робити так, як для вас говорять, або відшукуєте для себе іншу роботу». І це подіяло. На даний момент будь-який наш співробітник усвідомлює, що за кожен «косяк» він несе індивідуальну відповідальність.

- Чи не краще було відразу набрати юних експертів, а не займатися переучуванням старих?

«Таке поняття, як втрати від крадіжки, у нас відсутня. Робота службовців організована таким чином, що вони просто не можуть нічого вкрасти. Всім відомо про те, що приходячи на завод, люди здають всі свої речі дівчині, а тому їх отримують лише після душовою »

- Це не так просто зробити, як здається. В галузі існує величезна проблема з кадрами. Спочатку нам надзвичайно підсобили навколишні м'ясокомбінати. Коли ми розкрилися, майже всі працівники, які працювали там по вісім-десять років, перебігли до нас. Але на даний момент вже ми робимо ставку на молодь. Не так давно взяли до себе для 2-ух хлопців-технологів відразу після інституту - хлопця і дівчину. Досвіду у них, природно, немає, вони ще зовсім зеленуваті. І це чудово. Це пластилін, з якого можна виліпити реальних експертів, сходу привчити їх до порядку. Ці люди очевидно підуть працювати на нашу новітню майданчик.

- Коли вважати спільно з інвестиціями в устаткування, то вийде близько 450 мільйонів рублів.

- Крайні півтора року підприємство стабільно приносить прибуток. Думаю, що до середини наступного року всі інвестиції будуть повернуті. Вообщем, за планом термін окупності такого заводуне повинен перевищувати 5 років - в іншому випадку немає ніякого сенсу всім цим займатися.

- Коли ви збираєтеся вийти на повну виробничу потужність?

- На даний момент ми випускаємо в середньому 20 тонн в день, до грудня доростемо до 25 тонн. І дійсно, але перевершувати закладену потужність, я вже говорив, ніколи не будемо: великий ризик порушення технології. Неодмінно щось подекуди буде зашкалювати. Думаю, що межа нашої продуктивності - 95 відсотків від номіналу.

- Я вирахував у вашому прайс-листі більше 150 найменувань. Зрозуміло, що випуск такого кількості різних м'ясопродуктів неминуче веде до зростання собівартості і негативно впливає на чистий прибуток. Для чого для вас потрібний величезний асортимент?

- Ну, по-1-х, далеко не всі позиції є активними, майже все робиться лише на замовлення. По-2-х, у нашій промисловості є точне правило: 80 відсотків виручки формується всього 20 відсотками асортименту. І ми тут не виняток. Але підтримувати широкий асортимент вважаємо за потрібне. Поясню чому. Ми постійно спілкуємося з співробітниками. Всі вони бідкаються, скаржаться. Як би це було не дивно, але хтось не може вийти на прибуток, у кого-небудь реалізації падають. А все тому, що вони зобов'язані жертвувати асортиментом на користь монопродукт. Наприклад, завод розрахований на випуск 30 тонн, а жене 70 тонн - у таких критеріях не можна випускати чотири різних види ковбаси. Необхідно робити один, але багато. Виходячи з переконань собівартості це вигідно, тому що в тебе стабільна структура витрат, один вид оболонки, один вид сировини, один температурний режим тощо. Коли всі почали робити одну ковбасу, клієнт завив - на всіх полицях одне й те саме. Але люди не можуть завжди є одну і ту ж ковбасу, їм хочеться випробувати що-небудь ще. А нічого немає. Коли ми проаналізували цю ситуацію, то прийняли рішення підтримувати широкий асортимент, незважаючи ні на що. Не прогадали. Лише за останній рік наші реалізації зросли практично на 40 відсотків. Навіть у самий розпал кризи, коли майже всі комбінати зафіксували 30-40-відсотковий спад продажів, у нас щомісячний ріст реалізації продукції становив 5-6 відсотків.

- Ми відразу зробили ставку на маленькі магазинчики, а від роботи з оптовиками відмовилися. Сформували команду торгових представників, придбали близько 30 «Газелей», обладнаних холодильниками, і стали розвозити продукт по торговим точкам. Благо у нас вже був досить забезпечений досвід, тому що наша компанія досить довго займалася поставками шоколаду, чаю, кави в Північно-Західному регіоні. Свого часу ми допомагали вибудовувати логістику практично всім продуктовим транснаціональним корпораціям. Природно, для ковбаси така система продажів трохи незвичайна, тим більше що на ринок ми вийшли досить вдало. На даний момент ми присутні як мінімум у половині торговельних точок у власному регіоні. А по продажам стабільно займаємо 2-е місце. І це при тому, що наша продукція коштує відсотків на 10-15 дорожче, ніж у суперників.

- А чому ви сходу не стали працювати з великими торговими мережами?

За роботою службовців «Околиці» дивляться не тільки камери відеоспостереження

- Три роки ми не торкалися рітейлу. Хоча такий спокуса була. Коли ти запускаєш новітній бренд, то у тебе є два шляхи: або сходу лягати під велику торговельну мережу, або все робити самому. У першому випадку мінусів ще більше, ніж плюсів. Спочатку ти повинен заплатити за «вхідний квиток». Це божевільні засоби: якщо мережа велика й мала багато магазинів, а в тебе широкий асортимент, то сума платежу може досягати пари 10-ов мільйонів рублів. Але найцікавіше починається пізніше. Ти ліг на полицю, а продажів немає. І для тебе знову необхідно платити, наймати мерчендайзеров, ставити в магазинах власних продавців, щоб вони проводили маркетингові акції, викладали продукт на чільне місце, вистежували термін придатності і т.д..

- Хіба це не заходить вобов'язки менеджерів магазину торгової мережі?

- Магазини взагалі не переймаються цим. Їм повністю індиферентно, скільки буде продаватися моєї продукції, їм принципово отримати від мене вхідний бонус. При цьому до кризи увійти в мережу, навіть якщо у тебе є кошти, було досить важко через найвищої конкуренції. На даний момент ситуація змінилася. У роздрібних мереж почалися труднощі з продажами, маржа звалилася. І вони стали ще більш охоче вводити новітніх виробників. Ми цим користувалися і розширили присутність в мережах. Хоча і на даний момент у нас приблизно три чверті продукції продається через маленькі магазини і лише чверть - через торговельні мережі. Труднощі, природно, залишаються. Дуже хочеться підкреслити те, що основна з них - категоричне неприйняття мережами новітніх цін. Але що робити, якщо кон'юнктура ринку різко змінилася? Наприклад, в минулому році після зростання митних зборів свинина подорожчала на 20-25 відсотків. Було б погано, якби ми не відзначили те, що ти повинен або підняти ціни, або покласти менше даної свинини в ковбасу. Але для мене неприйнятно поміняти якість продукту, так як клієнт мені це пригадає, тоді і я можу його втратити. Всі виробники це розуміють і відразу закладають у вартість різні втрати від ринкових коливань. В результаті вартість в роздробі виходить безмірно найвищої.

- Дрібні продуктові магазинчики, судячи з усього, доживають крайні дні. Що ви будете робити після їх зникнення?

- Природно, будь-який спец для вас вимовить: хлопці, це все утопія, йде укрупнення мереж, а у дрібниці перспектив немає - її зжеруть. Так, це так. Але поки ситуація дозволяє, ми будемо працювати з маленькими магазинами, тому що це простіше і вигідніше. У той же час ми не відмовляємося і від роботи з великими торговельними мережами. Наприклад, з «Реалом», «Метро», X5 Retail ми змогли відшукати спільну мову, нас влаштовують ті умови, на яких ми домовилися. З кимось домовитися не вдалося. Але ми туди не рвемося.

- Виробничі та грошові характеристики вашого комбінату різко контрастують з багатомільйонними збитками і циклопічними боргами більшості російських м'ясопереробників. Невже весь секрет у вашій моделі бізнесу?

- По суті величезні м'ясокомбінати живуть зовсім за іншими законами. Всім відомо про те, що там є маса підводних каменів, про які їх акціонери, судячи з усього, не здогадуються. Мало хто знає те, що не мені для вас говорити, як вони здобувають сировину і що таке «кооператив" Вагончик "». І дійсно, адже вхідні вартість за кілограм продукції для нас і для їх може розрізнятися рублів на 10, а то і більше. Не для кого не секрет те, що хоча, здавалося б, у їх обсяги більше і закупівельні ціни повинні бути нижче.

P-Як я знаю, у крупняка жоден байєр не живе на зарплату. Щоб реалізувати їм, наприклад, спеції, потрібно закотити таку кількість коштів, що волосся стає дибки. Але справа не тільки в закупівлі сировини. Величезні комбінати взагалі не звикли економити. Дуже хочеться підкреслити те, що наприклад, майже всі з їх роздобули ERP-системи у західних виробників. Ніхто не сперечається, штука потрібна. Лише для чого витрачати півтора мільйона баксів, коли можна у нас зробити систему не гірше, але в рази дешевше. Дуже хочеться підкреслити те, що ми взяли російську компанію, рік з нею попрацювали і на даний момент запустили російську ERP-систему, з відкритими кодами. Вона обійшлася нам всього в 5,5 мільйона рублів.

PПоетому я думаю, що коли всі ці речі хорошенечко відшліфувати, то навіть там, де є збитки, при звичайному управлінні може здатися прибуток. Вже в нуль-то точно можна вийті.PPP

Олексій Хазбієв, редактор відділу інфраструктурних галузей журналу «Експерт»

Володарі підмосковного м'ясокомбінату «Окраїна»переконані, що у бізнесі все потрібно робити від зворотного. Якщо велика частина м'ясопереробних виробництв у країні працюють «на вал», то необхідно відкривати маленькі майданчики і створювати штучний продукт.

Вітчизняна індустрія м'ясопереробна стоїть на порозі революційних змін. Введення технічного регламенту на м'ясо кардинально змінить розстановку сил в галузі.

Від гострих харчових отруєнь в 2009 р. постраждало вище 140 тис. росіян. Можливо і те, що це дані Росспоживнагляду. Дуже хочеться підкреслити те, що цифра жахлива. Але майже всі специ вважають, що офіційна статистика навіть згладжує справжню картину

Руську м'ясну галузь очікує модернізація. Нагальність реформи назріла: стратегічний для Росії продукт - ковбаса - втрачає довіру електорату.

Прийнято вважати, що ковбаса мало не найстрашніший продукт. Насторожує майже все з того, що в ній знаходять.

Дискусії про корисність ковбаси почалися ще за царя, спочатку минулого століття. І коли в 1936 році в Радянському Союзі приступили до розробки рецептури "Докторської" для "хворих, що мають підірване здоров'я в результаті громадянської війни і королівського деспотизму", то керувалися тим, що ковбаса - це готовий до вживання тваринний білок. І в цьому сенсі найкращою підміни ковбасі до цього часу не придумано. Чи зуміємо ми зберегти це наше багатство, щоб, втративши, не заліться гіркуватими сльозами?

Не минає і дня, щоб у Росії не було виявлено неякісних продуктів харчування. У Китаї, перед яким ця проблема стоїть більш гостро, в осінню пору 2010-го ухвалили стратити винних у тяжких гріхах, пов'язаних із збереженням товарів. У Європі та США, де збереженням раціону людей стурбовані не менше, розстрілювати недобросовісних виробників не прийнято. Але споживач там відчуває себе куди найбільш захищеним, ніж в Росії або в Китаї.

Відразу кілька великих західних компаній оголосили про готовність вкладати кошти в розробку і просування багатофункціональних товарів. До цього їх підштовхує зростання попиту на здорове харчування. Зростає інтерес до таким продуктам і в росіян, але про масовість попиту говорити поки не доводиться.

Прямо за скасуванням обов'язковому сертифікації на продукти харчування російський уряд планує підвищити штраф за випуск поганий продукції в 10 разів. Не для кого не секрет те, що коли раніше найбільший штраф становив всього 50 тисяч рублів, то зараз компаніям, викритим у випуску фальсифікату, загрожують санкції в розмірі до півмільйона рублів. Вообщем, ситуацію на полицях наших магазинів це навряд чи змінить, вважають захисники прав споживачів.

Бажаєте з'ясувати все про обробка м'яса і риби, в даній статті ви знайдете всі відповіді на свої вопросци

Мої поради майбутньому радісному власнику дерев'яного будинку полягають у наступних загальних правилах, які він має взяти на озброєння, щоб у майбутньому не потрапити в халепу

Пелети - це принципово новий вигляд пального. Ця стаття скаже для вас про сучасні котлах, що працюють на пелетах. Це безпечне і надійне котельне обладнання для промислових і побутових цілей.

Приймаючи рішення про придбання дизельної електростанції, постійно потрібно мати на увазі кілька головних якостей, таких як: якого типу придбати дизель-генератор, де його встановити і як його встановити. І навіть не треба і говорити про те, що дані поради допоможуть Для вас бути найбільш поінформованим при спілкуванні з представниками відділу продажів протягом процесу вибору та придбання дизель-генератора.

Аналізуючи ринок покрівельних матеріалів, присутніх в Україну, спочатку потрібно виділити покрівлі з металочерепиці, які на нинішній день є найпопулярнішим покрівельним матеріалом посеред домовласників і інвесторів.

Трансформатори: їх призначення та класифікація. Опис пристрою. Трансформатор являє собою статичний електромагнітний апарат з 2-ма (або більше)обмотками, призначений найчастіше для перетворення змінного струму 1-го напруги в змінний струм іншої напруги.

Роз'єднувачі служать для створення видимого розриву, що відокремлює виведене з роботи обладнання від струмопровідних частин, що знаходяться під напругою. Як би це було не дивно, але це потрібно, наприклад, при виведенні обладнання в ремонт з метою безпечного виконання робіт. Роз'єднувачі не мають дугогасних пристроїв і тому призначаються, головним чином, для включення і відключення електричних ланцюгів при відсутності струму перевантаження і знаходяться лише під напругою або навіть без напруги.

Постійно потрібні радіотехнічної індустрії високоякісні прилади, але що відбувається в даний час зі створенням таких пристроїв?

В Іжевську почався випуск надміцних нанопружін, які за своїми технічними характеристикам у п'ять-десять разів перевершують всі світові аналоги.

11-12 червня відновлений з руїн храм Живоначальної Трійці в селі Шарапова Шатурського району Московської області переливами всіх дзвонів вітав гостей Першого Інтернаціонального фестивалю дзвонової музики "Дзвони Троїцькі".

Російська православна церква, відстоявши в битвах з католицьким Римом свої шаланди повні автокефальності, постійно була дуже консервативна або, як сказали б сталіністи, «яро реакційна» у всьому, що стосується внутрішнього світу віруючих.

Столичний муніципальний інститут міжнародних відносин першим посеред російських ВНЗ запускає свою соціальну мережу mgimo-club.ru.

Від гострих харчових отруєнь в 2009 р. постраждало вище 140 тис. росіян. Це дані Росспоживнагляду. Цифра жахлива. Але майже всі специ вважають, що офіційна статистика навіть згладжує справжню картину

Кожну тиждень відвідуваність росте на 20%. Минулого недельке відбулося офіційне відкриття магазинів однієї з найбільших російських роздрібних мереж з продажу електроніки та побутової техніки «М. Відео».

Два сучасних гіпермаркету електроніки і побутової техніки відкрила в жовтні в Іркутську компанія «М. Відео». Площа кожного з їх перевершує 2 тис. кв. метрів і вміщає крім пари тисяч найменувань техніки до того ж принципово новітній підхід до продажів. У компанії переконані, всіх клієнтів «М. Відео» повеселять широкий асортимент побутової електроніки, вигідні ціни, якісний сервіс і чудова атмосфера новітніх магазинів.

Безпрецедентний варіант для компанії «М. Відео» стався в Іркутську. У перший раз з моменту створення в 1993 році одна з найбільших в Росії роздрібних мереж з продажу побутової електроніки відкриває відразу два новітніх магазина в одному містечку.