Необхідність у грошових ресурсах - це об'єктивне явище в умовах розвитку економіки, тому що зростає потреба в поповненні обігових коштів, оновлення і модернізації основних фондів, використанні новітніх технологій і матеріалів. За цим уряд, як база розвитку національної економіки, зобов'язана сприяти розвитку підприємницьких структур.

Узагальнення результатів опитування бізнесменів приводить до висновку, що однією з найбільш гострих проблем діяльності більшої частини суб'єктів малого підприємництва є проблема пошуку та отримання фінансових ресурсів, потрібних для авансування процесу господарювання. За цим особливо значення для розвитку сектора малого бізнесу має проблема державного сприяння у фінансовому забезпеченні підприємства малого бізнесу. У цьому напрямку можна виділити наступні види фінансово-кредитної допомоги.

Зараз розглянемо ці види детальніше з точки зору діючих і рекомендованих способів їх застосування

В системі фінасово-кредитної підтримки компанії найбільш важким для бюджету країни є безповоротне фінансування окремих суб'єктів малого підприємництва та оподаткування. Взагалі фінансування підприємництва державою вважається неринковим і тому недоцільним способом державного впливу на розвиток економічних дій. Необхідно відзначити те, що але на практиці дотування залишається одним з найпоширенішим важелем економічної політики майже всіх держав. Наприклад, сума щорічних дотацій з бюджету США малому бізнесу складає 300 мільярдів. баксів. У той же час навіть у високорозвинених країнах пряма державна підтримка або надається, тим підприємствам, діяльність яких є принциповою для розвитку національної економіки, або має соціальне забарвлення.

В Україну ж у зв'язку з відсутністю у країни здібностей пряма фінансова допомога фактично відсутня. На сьогоднішній день основним способом грошової підтримки малого бізнесу є банківський кредит.

Що стосується кредитування в цілому, то можна оголосити, що банківські установи не бажають мати справу з таким клієнтом, як малий бізнес. Причин цього кілька: відсутність застави, дуже малий розмір позики і на короткий термін, значущий ризик, і незначна прибуток в абсолютному виразі в порівнянні з кредитуванням суворих позичальників. Таким чином, самі по собі малі підприємства не є сьогодні привабливими клієнтами для банків. Було б погано, якби ми не відзначили те, що на ряду з цим, ставки кредитних ресурсів, які діють на

ринках, занадто високі для малих підприємств, що робить банківські кредити недоступними для цього сектора економіки. По цьому в ситуації, що склалася муніципальні позики повинні стати справжнім джерелом формування грошових ресурсів малого підприємництва.

Але це - у довгостроковій перспективі за умови достатніх бюджетних коштів. А поки що на державному рівні фінансовою підтримкою підприємництва займається всього лише декілька структур, таких як, Ощадний банк України, Український фонд підтримки підприємництва, Державний комітет сприяння розвитку підприємництва.

У реалізації державної політики сприяння в розвитку підприємництва активна роль належить також Муніципальним центру зайнятості України, який згідно з чинним законодавством надає безвідсоткові кредити безробітним для заняття підприємницькою діяльністю. Дожаль, як довела практика, ці структури та обсяги їхнього кредитування не можуть задовольнити наявного попиту з боку суб'єктів малого підприємництва щодо отримання фінансово-кредитної допомоги.

Беручи до уваги обмежені фінансові можливості нашої держави, фінансово-кредитна політика може здійснюється на принципах широкого залучення різних недержавних джерел фінансування. Недержавні організації, місія яких полягає у формуванні сприятливих критерій для розвитку підприємництва, створюються за рахунок нагромадження капіталів підприємців, підприємницьких структур комерційного характеру, комерційних банків і т. д. Завдання держави - стимулювати цей процес і створювати для нього належні умови.

Одним із принципових напрямків підтримки малого бізнесу може стати запровадження муніципального механізму стимулювання комерційних банків до видачі позик (пільгових позик) малим компаніям. Його принциповим елементом може бути звільнення від оподаткування банківських коштів, спрямованих у фонд кредитів малому бізнесу, та надання державної гарантії

повернення позики. Варто поширити на сектор малого підприємництва також нові банківські послуги, а саме, факторинг, фінансовий лізинг і овердрафт.

Не рахуючи банківських установ, потрібно також провокувати розвиток фінансового небанківського сектора в Україну, що формується на основі розвитку фондів підтримки підприємництва, разом з інноваційними та інвестиційними фондами, страховими та лізинговими компаніями, фінансово-кредитними установами, гарантійними фондами тощо

Зокрема, фінансові і кредитні ринки, що сформувалися за останні роки в Україну, не забезпечують потреби підприємницьких структур у фінансово-кредитних ресурсах. За цим для вирішення проблеми фінансового забезпечення суб'єкти підприємницької діяльності повинні самоорганізовуватися, наприклад, в товариства взаємного фінансування. Такі товариства створюються за рахунок добровільних внесків і грають значну роль у вирішенні проблеми покриття тимчасових фінансових потреб суб'єктів малого підприємництва своїми силами, без залучення бюджетних коштів.

Світове суспільство також бере участь в процесі інвестування малого бізнесу. У цьому плані велике значення надається співпраці з Світовим банком, Європейським банком, банком реконструкції і розвитку, Фондам «Євразія», Фондам «Відродження», Фондам «Ноу-хау». Посеред країн, що надають фінансово-технічну допомогу українським компаніям, найбільш активними є США, Німеччина, Великобританія, Канада. Таким чином, інтернаціональна фінансова допомога Україна надходить і це є важливим напрямком у розвитку міжнародних економічних зв'язків, і українська сторона зобов'язана ефективніше використовувати іноземну допомогу і активніше визначати свою позицію у взаєминах з міжнародно-фінансовими організаціями.

Принциповим фактором, позитивно впливає на формування фінансового забезпечення малого підприємництва, може стати застосування різних форм муніципального та недержавного забезпечення гарантій повернення позикових коштів підприємницькими структурами. Механізм державного гарантування кредитів для малого підприємництва базується переважно на авторитеті країни, як неодмінно платоспроможного та відповідального гаранта позик.

Недержавне гарантування може здійснюватися різними установами, що гарантують кредит:

Підводячи підсумки, можна констатувати, що незважаючи на позитивні зрушення у розвитку малогопідприємництва в Україні, існують проблеми, що перешкоджають його повноцінному розвитку. Однією з найбільш гострих проблем в діяльності більшості суб'єктів малого підприємництва - проблема пошуку і отримання грошових ресурсів.

Фінансово-кредитна допомога малому підприємництву може формуватися по таких фронтах:

. стимулювання комерційних банків та інших фінансових небанківських

установ до надання позик і розширення послуг малим підприємствам

методом звільнення від оподаткування коштів, що направляються до фонду

кредитів малому підприємництву, та надання державної

. переорієнтація бюджетних коштів, спрямованих на фінансово-кредитну

підтримку малого сектора економіки за рахунок прямого забезпечення

фінансовими ресурсами на формування фондів для надання послуг з

метою стимулювання дій кредитування малого підприємництва;

. активізація процесу освіти і діяльності недержавних

гарантійних і страхових установ для обслуговування малого бізнесу по

засобів освіти відповідальних мотиваційних пристроїв

зацікавленості у даній діяльності та наданням пільгових критерій

. найбільш дієвий впровадження іноземної допомоги і активне визначення

власної позиції у відносинах з міжнародними фінансовими

. сприяння процесу самоорганізації суб'єктів малого підприємництва

у вирішенні власних фінансово-кредитних проблем методом організації установ

Програма розвитку молоді «Живи як ми» Ініціативна група по